Лешек Римарович
Про славний та забутий гуцульський театр з Жаб’я (1933-1939)
Справжньою гордістю для гуцулів можна вважати те, що протягом багатьох поколінь утворювались та діяли різноманітні культурні осередки, зберігаючи та збагачуючи таким чином матеріальні і духовні цінності та традиції побуту Гуцульської Верховини.
Однією з форм такої діяльності було утворення народних театральних колективів, початок яким дав заснований в с. Красноїля (стара назва Дідушкова Річка) у 1910-1914 роках Гуцульський театр Гната Хоткевича. Ще перед Першою світовою війною цей народний колектив отримав значну популярність, виступаючи в кількох десятках міст в Галичині, в тому числі у Львові, Перемишлі, Кракові, а також на Задністрянській Україні. Гуцульські театр у Красноїлі продовжував свою діяльність у 1930-1939 роках, а після ослаблення радянської режиму з 1988 року Театр відновив свою роботу і продовжує діяти до сьогодні.
Про Гуцульський Театр у Красноїлі є багато публікацій та наукових праць, а його досягнення в часи Хоткевича широко відомі в Україні і навіть згадуються в основних підручниках з історії українського театру. (…)
Ви можете прочитати всю статтю тут.
Członkowie Teatru Huculskiego w sali balowej na Zamku Królewskim przyjęci
przez prezydenta Ignacego Mościckiego, maj 1934 r., fot. Jan Malarski
Warto też przeczytać inne artykuły o tatrze huculskim zamieszczone w Almanachu karpackim „Płaj”, a mianowicie Leszka Rymarowicza, Wokół historii Teatru Huculskiego z Żabiego (1933–1939) z 54 tomu „Płaju”, oraz Zdzisława Broncela, W teatrze zbójników, rusałek i satyrów z tomu 55.
Вітаємо всіх українських читачів.
Поблизу польсько-українського кордону, в мальовничих горах Бєщадax, у місцевому музеї в Устшиках Ґурних зберігається незвичайний артефакт. Це гуцульський топірець (бартка), подарований генералу Заморському й Товариству Приятелів Гуцульщини відомим гуцульським театром із Жаб’я (показано у верхній частині сторінки). Про невідомі сторінки історіі Гуцульського театру, широко відомого ще за часів Гната Хоткевича, можемо прочитати в статті Лєшека Римаровіча.
У недалекому майбутньому буде можливість погуляти разом нашими спільними Карпатами…
